DmТемна нічка гори GmвкрилAа
Полонину всю залDmила,
BА в ній постать сніжно-бGmіла
ГAуцул Ксеню в нDmій впізнав.

Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова ніжні любовні
Він до неї промовляв:

ГуAцулко КсDmеню,
GmЯ тобі на трDmембіті
ЛGmиш одній в цілім свDmіті
РAозкажу прDmо любоAв.

Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку синьооку
Він в останню ніч прощав.

Черемошу грали хвилі
Сумували очі сині
тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав.

Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.