Не свари мене, родима,
Що кохаю так його.
Ремно, боляче, питима,
Без пригожого мого.

Я не знаю, що зі мною
Раптом сталося таке:
Серце крається журбою,
Б'ється в грудях гаряче.

Все воно в мені зомліле,
Вся горю, мов у вогні,
Все немиле й знавісніле,
Все страждаю день при дні.

Й не потрібні ні наряди,
Ні багатство золоте...
Буйні кучері і згляди
Ятрять серденько моє...

Зглянься-змилуйся, родима,
Перестань мене сварить.
Знати, любість невгасима –
Мушу я його любить!