Під небом кочовим ребристі халабуди,
Пронизлива печаль – віки, віки, віки...
Поезія-народ – про нас говорять люди,
Поезія-народ... - А ми – кочівники...

Приспів:
Гей, дана-дан,
Гей, дана, дана, дана, дана, дана,
О-о-о-о-о-о-о-о, гей!
Гей, дана-дан,
Гей, дана, дана, дана, дана, дана,
О-о-о-о-о-о-о-о, о!

Загубляться сліди і стихне спів за нами,
Залишаться в степах багаття-вартові,
І котиться життя незнаними стежками
На незборимий клич циганської зорі.

Приспів.

Циганкам ворожить, циганам коні красти,
І повертатись знов під ненадійний дах.
І хоч життя таке ще проклянеш не раз ти,
Та житиме наш дух мандрівний у піснях.

Приспів.

Ковтати пил шляхів і забувати втому,
І знати наперед перебіг всіх доріг...
Переплелись для нас відоме й невідоме,
І праведні слова, і споконвічний гріх.

Приспів.