Мов мева, парус твій полинув
На гривах хвиль в блакитну даль,
і заридала я в ту днину,
остався в серці тільки жаль.

Ти клявся в день сумний розстання,
що прийдеш знову
і буду твоя,
що лиш мене кохаєш
і в серці зберігаєш,
мов ясний промінь щастя...
лише моє ім'я.

Ти і твої чорні очі
Так чарують все мене,
Що в безсонні довгі ночі
Все нагадують тебе.
В них і жаль, і сум безмежний,
В них туга і неспокій.
Для когось вони такі байдужі,
А для мене світ цілий.

Вже втретє яблуні розцвились,
Як ти поплив в далекий світ,
І дні розстання загубились,
В мережі довгих скорбних літ.

Та вірю, що прийде хвилина,
Скінчиться нашої розлуки час,
До мене ти повернеш
І щастя дні навернеш,
І не розлучить більше
Ніщо на світі нас.

Ти і твої чорні очі
Так чарують все мене,
Що в безсонні довгі ночі
Все нагадують тебе.
В них і жаль, і сум безмежний,
В них туга і неспокій.
Для когось вони такі байдужі,
А для мене світ цілий.