Рушив поїзд в далеку дорогу,
Сколихнувся вагон і поплив.
І останній я раз подивлюся
На все те,що так щиро любив.

Ти сумна на пероні стояла,
Вітер коси твої колихав,
На очах в тебе сльози блищали,
Ти ридала, я важко зітхав.

Коли поїзд в гаю загуркоче,
Пригадаються знову мені
Звук гітари у місячні ночі,
Поцілунки гарячі твої.

Вже минув давно рік з того часу,
Як смереки шуміли в гаю,
Ти схилилась до мене на груди
І тихенько шептала: "Люблю".