Там, за стіною ніхто не говорить.
Ми бачим її, бо вона біля нас.
Щодня повно сміху й німі коридори.
Далеко не там зупиниться час.
І до схочу вдихнути ніч й відверту тишину,
За стінами ще хтось не спить, допоки крила не складуть.

Приспів:
У сяйві зоряних небес, так легко я тебе почую.
Всесвіт запали, очима я давно чатую
Ніч, безглуздо змінює день,
В якому всі, як один, забутий світ.

Тут неможливо тікати від себе,
Бо обрію цьому краю нема.
Лиш вітер відверто у спину подує.
Та мало-хто наскрізь почує життя.
Вогонь безслідно спалить все і попіл рознесе.
І дим присяде на землі, ніщо нікуди не веде.

Приспів