Йде океаном корабель, а на ньому бал.
Вітер страшний здує паруса, збудить грозу, зірве штурвал.
Води безсонні і дна нема, сполох на вогонь.
Прірва вирує, мов ворожба, а у моряків піратська душа.
Хвилі вирують, стрибають вверх, миють палубу.
І на борту жодної душі, зібрані в трюм, поділяють журбу.
А десь за бортом підводний світ, чути голоси.
Кришиться в воду святкове скло, десь заховались гігантські кити.
Галас знайде рух, поставить танець дух.

Приспів:
Цей безперервний рух не знайде свій спокій,
Відніме слух, безсонних ночей
Цей безперервний рух скорочує простір,
Змітає пух, обвислих стихій.

Безліч зірок догорають десь, впавши з висоти.
Мріями всі на святій землі, як подолать океанські хребти.
Прапор свободи на парусах видуває біль,
Страх за усіх, хто на палубі безвісти зник і зостатись не зміг.
Жолоб кличе вниз, в океанський бриз.

Приспів