Дивлюсь у світлі очі,
У снах би таких ніхто не уздрів.
Страх уже щоночі.
Обняти тебе, це я так хотів.
Немає сенсу більше.
Стерегти тебе вночі.
До смаку твого, так важко знайти ключі.

В мені існує квітка.
За нею приходить багато людей.
Та ти – одна із сотні,
Кому це не треба, від власних ідей.
Мені не стане тепло,
Якщо за склом твого вікна.
Стоятиме образ, в якому ти чорна й одна.

Приспів:
Для кого бути, бути,
Крім себе у собі.
Чому так просто, прожити,
Самим, та у тобі.
Відкину погляд, погляд
І руки у крові.
По лезу твоїх слів
Байдуже проведуть.
Вони ще позвуть.

Я сам в своєму кліпі
Виношую час відновлених ран.
Якби не бачив світу,
То жив би удень за ґратами брам.
Мені так мало світла,
Щоб постелити свою тінь.
І віск відпускає на волю мій фітіль.

Приспів

Віддай мені усе.
Віддай, не вбий себе.
Віддай мені усі свої пориви.
Я ще тут.

Приспів