Покладіть мене у човен
І пустіть його рікою,
Хай він в море, в море Чорне
Тихо плине за водою.
Хай він плине, не доплине, -
То не ваші вже турботи,
Мене в човен покладіте
Проти ночі у суботу.

Заберіть від мене весла,
Заберіть вітрило біле!
Заберіть від мене серце,
Щоби більш не боліло!
І останнє, що благаю,
Люди, птахи і дерева,
Подивіться, раптом човен
Піде вгору, де джерела.

Заберіть від мене весла,
Заберіть вітрило біле!
Заберіть від мене серце,
Аби більш не боліло!
І останнє, що прошу вас,
Люди, птахи і дерева,
Подивіться, як цей човен
Піде вгору, де джерела.

Подивіться і передайте
Цю прадавню таємницю
Іншим рікам, іншим птахам,
Іншим людям в іншім віці...
Хай не журяться даремно,
Коли коло вже замкнеться,
Покладіть мене у човен,
Заберіть у мене серце...