Я до тебе, матусю, у пісні іду,
Бачу в ній я тебе ще таку молоду,
Час летить і летить, забирає літа,
Ти у пісні моїй, мов зоря золота.

Обізвися до мене з далеких доріг, мамо,
Обігрій сивини ще не прошений сніг, мамо.
Час летить і летить, забирає літа,
Ти у пісні моїй, мов зоря золoта.

І усмішка твоя, мов веселки крило,
В ній дитинство моє, моє рідне село,
Мамо, мамо моя, ще зозуля кує,
Віддала ти синам красне літо своє.

Обізвися до мене з далеких доріг, мамо,
Обігрій сивини ще не прошений сніг, мамо.
Час летить і летить, забирає літа,
Ти у пісні моїй, мов зоря золота.

Простелила їм шлях рушничками в квітках,
Щоб до отчого дому летіли в думках,
Як колись, як давно, повно цвіту в саду,
Я до тебе, матусю, у пісні іду.

Обізвися до мене з далеких доріг, мамо,
Обігрій сивини ще не прошений сніг, мамо.
Час летить і летить, забирає літа,
Ти у пісні моїй, мов зоря золота,
Ти у пісні моїй, мов зоря золота...