Листя злітає, листя кружляє, падає.
Обрій зника за туманами,
Де рушниками весни стрічає райдуга,
Хмари пливуть, як літа мої.
Віють на крилах чорних та білих
В даль голубу може надію, а може журбу.
Може надію, а може журбу.

Листя осіннє, листя осіннє падає,
Стежки, мов золотом виткані,
Ліс на світанні сонце весіннє згадує,
Сумно хитають вiтами,
Наче на віях вітер розвіяв мрії чиїсь,
Райдужні мрії, які не збулись.
Райдужні мрії, які не збулись.