E7Не догледів мамо. Не доAmгледів
В A7грудочку землі твої роDmки
Dm/HЗбилися... а E7душу Білий AmЛебідь
DmПеревіз до E7Вічної РіAmки.

Не вдалося мамо. Не вдалося,
Щоб пожити - випросити час.
Мудрістю із сивого волосся
Ти серпанком покривала нас.

Все наполовину. Все потрішки.
В долі всі дороги навпрошки.
Як прокляття - соромлива ніжність,
Від сльози скупої в кулаки.

Каятись запізно за дрібниці,
За відвідини хвилинні на свята.
Коли цінувати не навчишся,
Білий Лебідь випливе на став.

І відчуєш, в небі похитнеться
Ніч, від телефонного дзвінка
Стане серце - Миттю обернеться
Білий Лебідь в чорного крука.