О, Боже,
Як тут тихо
Як тут тихо
Лиш солов’їв
Відлунюють сади.
Ми загубились
У вишневих віхолах
Ми розгубились
Певно назавжди
На гойдалках
Між правдою і кривдою
Літали вище неба
Повсяк час.
Архістратиг під зіркою
Вразливою
Мене не врятував
А тебе спас
О, Боже
Як тут тихо
Води стіксу
Несуть мій човен
Крізь вишневий цвіт
Та грудочки образ
На серце тиснуть
Яке у потойбіччі
Ще болить.