Часто в снах бачу мамині очі
І красиву її сивину,
Наче мати сказати щось хоче
Про якусь преді мною вину.
Що не так, може, ріс я як треба,
Що не завжди був мед на столі,
Що летів журавлем в синє небо, |
Коли інші жили на землі. | (2)

Приспів:
Зачекайте но, мамо,
Ще не йдіть у тумани!
Так мені вже не буде,
Як із Вами було!
Все суєтне покину
І поїду до мами,
Хай ще раз я відчую
Її ласку й тепло!

Знав, що маю не вкрасти і не вбити,
Жив по совісті маминих слів,
То ж не зміг ні багатства нажити,
Ні дістатися кращих світів
Мудрий батько з портрета так само
Як живий вмені в очі дививсь,
Мов казав не вини в цьому маму, |
Їй за це будеш вдячний колись! | (2)

Приспів.

Все в житті проминає так просто,
Не спинити одвічну ріку,
Мати осінь вже кличе в гості,
Внук бабусю цілує в щоку.
І самі ми вже стали батьками,
І свої кажем дітям слова,
Так, як добре, коли є в нас мама, |
І, що мама ще нині жива! | (2)