Вишивала рушник
Не весна й не зоря,
Вишивала рушник
Рідна мати моя!
Клала нитку й тепло
В кожну квітку на вік,
Щоб затишно було
Цій душі молодій!

Приспів:
Той рушник, материнський,
Бережу я в житті!
Там, де цвіт материнки
І нитки золоті,
Там, де в хрестиках долі
Мій вишиваний шлях
Загубився в роздоллі,
Десь у житніх полях.

Вишивала рушник
Пісня мамин рук,
Вишивала рушник
Крізь тривоги розлук.
І на той оберіг
Дарувала любов,
Щоб на рідний поріг
Повертався я знов!

Приспів.

Рідна хата моя
Вся у зорах сія,
Є у мене сім'я:
Вчу дітей уже я.
Та нікуди не зник
Ні в грозу, ні в туман
Материнський рушник -
Дорогий талісман!

Приспів.

Загубився в роздоллі,
Десь у житніх полях...