Речитатив:
Десь далеко на Півночі тихій
Від далекого сходу до Урал гори
Обнесені дротом колючим потрійним
Стоять безчисленні концтабори...
Ішла весна проклятого року,
Року чорного, року голодного 1933...

Український знічений народе,
Україно-мати Січова,
Де твої знамена і клейноди,
Де твоя державна голова?..

Вже давно не чути серед степу
Орлиннеє клектання угорі,
Славу про Хмельницького, Мазепу
Не співають сиві кобзарі!..

Тільки чути гупання кайданів,
В Соловках, в Сибіру, в Колимі,
То козацька нація гетьманів
Гине у сталінськім ярмі!..

Речитатив:
Де поділись усмішки веселі,
Купальськії вогнища дівчат?..
Де поділись українські села
І садки вишневі коло хат?..

Щезло все у холодному пожарі,
Матері дітей своїх жеруть,
Божевільні люди на базарі
Людське м'ясо людям продають...

Щезло все і всюди на руїнах
Бенкетують п'яні вороги,
Українці мруть на Україні,
За Уралом і на Колимі...

Ні! Ми ще встанемо, як хмара!
Ні! Ми ще вдаримо, як грім!
Бо колись за все приходить кара,
То якої ж кари треба їм?..
То якої ж кари треба їм?..