Дивлюсь на Вас і серцем аж тремчу
Так, ніби я колись уже Вас бачив
Таку тендітну і ламку свічу, |
Подує вітер, хилитесь, неначе. | (2)

Які ці очі, віч не відведу,
Які ці губи, не вгамую спрагу
І я, мов тінь, за Вами всюди йду,
Й не можу віднайти в душі відвагу.

Спиніться, я хоч подих відведу,
Огляньтеся, хоч поведіть бровою,
Один ще крок й до ніг Вам упаду, |
О, змилуйтеся, панно, наді мною. | (2)

Я розповім Вам про свої чуття,
Я прошепочу тихо Ваше ім'я,
Я ладен Вам віддати і життя,
Щоб очі ці повік були моїми.

Не бійтеся, я не ображу Вас
Ні поглядом, ні жестом, а ні словом,
Відчуйте, мила, це прийшов наш час |
Високої надії і любові... | (2)

Дивлюсь на Вас і серцем аж тремчу
Так, ніби я колись уже Вас бачив.
Несу своє кохання, як свічу,
І Ви мені всміхаєтесь неначе... | (2)