Вийди, Грицю, на й улицю, вийди, Коваленко,
Заграй мені в сопілочку тихо, помаленьку.
Сопілочка з деревця, дубовоє денце.
Мабуть, в тебе ж, молодця, таке щире серце. (2)

Вийди, Грицю, на й улицю, вийди на хвилину,
А я тобі ж подарю вишиту хустину.
Золотом вишиваная, товар багатенький,
Ще й білою ж, шолковою тобі, мій миленький. (2)

Чи ти мене вєрно любиш, чи не хочеш знати?
Третій вечір, як ти не був коло моєї хати.
А як я молода, ой як ти раненько.
Вийду, гляну ж на село, чи не Коваленко. (2)

Коваленко їде, їде, топає дрібненько.
Чим не парень, чим не бравий? Дивись, моя ненько. (4)