Ой при лужку, при лужку,
При широкім полі,
При великім табуні
Кінь гуля по волі.

Кінь гуля по волі,
Солдат – по неволі...
Ой піймаю, загнуздаю
Шовковою уздою.

Ой піймаю, загнуздаю
Шовковою уздою,
Вдарю шпорами під боки –
Кінь летить стрілою.

"Ой лети, лети, мій коню,
Та й вихром несися.
Проти милої двора
Стойма становися!

Стойма становися
Та вдар копитами,
Чи не вийде дівчинонька
З чорними бровами".

Ой не вийшла дівчинонька,
Вийшла її мати:
"Здоров, здоров, любий зятю,
Пожалуй у хату!"

"Я не хочу в хату,
Хочу у світлицю,
Розбуджу солодкий сон,
Красную дівицю!"

Дівчинонька встала,
Свій сон розказала,
Правою ручкою обняла
Та й поцілувала.