Непевним подихом втягнути
Зимове крижане повітря,
Захлинутися...
Льодяних списів проковтнувши вістря...

Та ревом в ніч поринути,
Руйнуючи усе довкілля...
Луною лісом прокотитися,
Стрілою промайнувши миттю...

Хай, льоду сталь відблискує
Іскристий сніг...
Морозною є даль –
Відкрита та беззахисна – у кожен бік...

...Я є початок зимової ночі!
Я – сніг, що ріже очі!
Я – морозне вістря лютої зими!
Я виміряю простір крилами безодні!..
...Я є початок північної лютої ночі!
Я – морозний сніг, що ріже твої очі!
Я – крижане вістря дикої зими!
Я роздираю простір пазурами
Безодні!..

Крізь імлисту даль
Прозорим променем
Буревієм мчу
Холодним пломенем
Зживаючи усе
Що трапить у борозну
Зжигаючи усе
Полум’ям холоду

...Я є початок зимової ночі!
Я – сніг, що ріже очі!
Я – морозне вістря лютої зими!
Я виміряю простір крилами безодні!..
...Я є початок північної лютої ночі!
Я – морозний сніг, що ріже твої очі!
Я – крижане вістря дикої зими!
Я роздираю простір іклами
Безодні!..

Крізь імлисту сиву даль
Кришталевим променем
Стрілою вістрям мчу
Дикого полювання пломенем
Винищуючи все
Крицею морозною
Змітаючи усе
Шипастою палицею грізною

Вітрами та буранами розверзнуся
Шквалами та завірюхами розійдуся
Ставки й озера вкрию льодами
Крижаними оковами

Вітрами й ураганами розверзнуся
Буревіями та буранами розійдуся
В лісах – розляжуся снігами...
Інеєм пройдуся річками та степами

...То є початок лютої, морозної, дикої зимової ночі!..