Буревій Крода

Текст пісні

  • Текст пісні Мирослав
Холод убиває зір, ріже вітер крижаний
Змієм смерті сталь вирве серця кров життя
На останнім березі, там самотній дух постав
Вкрили чорні хвилі навіки його небокрай

Тим похмурим хвилям – кожен подих задушить
Вовча паща мороку – кожен промінь поглина
У порожній темряві реальність льодом замерза
Так гине плоть – та не розірваний шлях

"...Ніщо не завершує смерть
Крилатим родичем сірого вбивці
Полум’яний ALGIZ супроти ревучого шторму
Духові мчати – вперед!"

Вгору й вперед
Вершником шторму позаду лишити
Руїну життя, де падає
Всіх її форм вогнеохоплений міст

Взяти безсмертя – духа ціль –
Силою з смерті кігтів кривавих
Міць жадоби до мислення
Знесла його над попелищем
Вітровієм всесвіту
Зоряного пилу
Крилами сталевими
У безодню вічності

RAGNAROK’у вигляд – чи ти знаєш, ким він є?!
Грізний першообраз, неприкритий жах?
Сутність його коренів – догори нестримний рух
Сутність шторму вершника, що творить його аури сяйво

Жорстока атмосфера, подих лютої зими
Розірве імлу й тумани на його шляху
До спалаху пробудження в крижаному світлі
Досягнутому світлі свідомості чистої

Посіяна нами ненависть мчатиме
Перед нами хижою вовчою зграєю
Настане день – всі душі захлинуться
Тої ненависті чорними хвилями

"Та зараз мить
У зорянім полум’ї
Постати Духові,
Духові Вічності..."

Оцінити цей розбір
Внески:
Мирослав
Мирослав
anonim