Пустю коня на долину,
А самъ лажу на годину,
Щастлива-жъ то годиночка,
Гдесь ся взяла дівчиночка.

Гей урвала травиченьку,
Вдарила мя по личеньку,
Годі, годі, козакъ, спати,
Твого коня не видати.

Сюда турки отадо гнали,
Твого коня съ собовъ взяли,
Гей выйду-жъ я на могилу,
Подивлюся на долину.

На долині огонь горитъ,
Коло огню войско стоитъ,
Гей, крикнувъ я, не докрикну,
Гей, свиснувъ бымъ, не досвисну.

Гей стріливъ бымъ, не дострілю,
Хиба-жъ собі коня убю.
Або мені коня верніть,
Або собі мене озмітъ.

Ой, мы коня не вернемо,
Собі тебе не озмемо.