Ой там за морями високії гори
Туманом повиті...
Ой там за лісами широкеє поле
Чорні галки вкрили.

Ой ви галки, галки ви чубарки,
Підніміться вгору.
Ой ви, хлопці, славні запорожці,
Верніться додому.

Ой раді б ми догори підняться,
Туман налягає.
Ой раді б ми додому вернуться,
Петро не пускає.

Ой не так той Петро, Петро той проклятий,
Як Петрова мати,
Хоче нами, нами козаками
Турка звоювати.

Вона нами, нами козаками
Турка не звоює,
Вона нами, нашими тілами
Орлів нагодує.

Вона нами, нами козаками
Турка не звоює,
Вона нами, нашими кістками
Дунай загатує.