При ясній зорі, при першому морозі
З'явився він на білому коні,
І доля засніжилась у порозі,
І забіліло все на кружині.

На доторк теплий, дивовижно ніжний,
Той сніг стелився, як пухка вуаль,
А на коні мій ангел білосніжний
Іскрився усмішкою, мов кришталь.

Були у нього за плечима крила,
В очах надія, віра і любов!
Моя душа його боготворила,
І стала тихо під його покров!

Пухнастим димом сповнився об'ємно
Святих небес високий оберіг,
А білий коник поклонився чемно,
Поклав печать з підкови на поріг.

Під знаком щастя засвітилась хата,
Її обсіли білі ластівки,
Немов сорочку одягла до свята,
І постелила білі рушники.

Завів словом знову в її весни,
Мій добрий ангел висвітив чоло,
Зійшов з коня хранитель мій небесний
І взяв мене під ангельське крило!

З його небесного благословення
Я шлях земний під зорями знайшов,
В моїй душі завжди немов знамення
Були надія, віра і любов!
Надія, віра і любов...