Від рожевого цвіту святково
На весні оживає наш сад,
Ніби пісня пташина спадкова
У дитинство вертає назад,
Тільки вбрала верба ніжні коси
І нагрілась в садочку земля,
Разом з батьком садив абрикоси,
Руки дер об колюче гілля.

Приспів:
Стільки років цвітуть абрикоси,
Скільки в річці не стало води,
Знов лягають на покоси, |
А вже діти збирають плоди. | (2)

Знову перші у променях роси,
Теплий березень, тепла зима,
Під віком зацвіли абрикоси,
Та вхопив їх мороз крадькома.
А як вбрала верба ніжні коси
І нагрілась в садочку земля,
Разом з батьком садив абрикоси,
Руки дер об колюче гілля.

Приспів. (3)