В тиху ніченьку срібноличеньку
Я до серця тебе пригорнув:
Ой, ти, дівчино-чарівниченько, |
Я ще досі тебе не забув... | (2)

Губи милої - дві пелюсточки -
Лиш для мене тоді цвіли,
Найщасливіші твої устоньки |
Лиш зі мною на світі були. | (2)

Обнімалися диво трепетом,
Що створили нам наші серця,
Шепотіла ніч ніжним леготом: |
Хай тій казці не буде кінця!.. | (2)

В парку старому ми прощалися,
В далеч кликали нас світи,
Але казка ця не скінчилася, |
Що придумали я і ти!.. | (2)