Куди це Ви, мамо, так часто ходили,
Що голову снігом, отак забілили?..
Ходила я в сад, вишневий за став |
І там білий цвіт, мені в косу упав. | (2)

Тепер вже його, ні змести ні струсити,
Вже буду до віку, з собою носити.
А ще як ходила, тебе виглядати, |
Бо ти ж десь блукаєш, а я твоя - мати. | (2)

Куди це Ви, мамо, так часто ходили,
Що голову снігом, отак забілили?..
Ходила я в сад, вишневий за став |
І там білий цвіт, мені в косу упав. | (2)