Грім гуде, дощ іде, на вулиці слизько.
Не журюся, не боюся хоч іти не близько.
Ой дан-дана, ой дан-дана
Не журюсь, не боюсь хоч іти не близько.
Грім гуде, дощ іде, а я не зважаю
І куму обніму, борщу посьорбаю.
Ой дан-дана, ой дан-дана
І куму обніму, борщу посьорбаю.

Грім гуде, дощ іде, я збілів мов стінка –
Звідкілясь узялась на дорозі жінка.
Ой дан-дана, ой дан-дана
Звідкілясь узялась на дорозі жінка.
Грім гуде, дощ іде, я від болю вию,
Бо тече і пече борщ мені за шию.
Ой дан-дана, ой дан-дана
Бо тече і пече борщ мені за шию.

Грім гуде, дощ іде, ще блискавка блиска,
На шматочки-черепки розлетілась миска.
Ой дан-дана, ой дан-дана
На шматочки-черепки розлетілась миска.
Грім гуде, дощ іде, а за мною, мною
Гуркотить, тупотить жінка з кочергою.
Ой дан-дана, ой дан-дана
Гуркотить, тупотить жінка з кочергою.
Грім гуде, дощ іде аж промокли п’яти,
Будеш борщ, будеш борщ довго пам’ятати!
Ой дан-дана, ой дан-дана
Будеш борщ, будеш борщ довго пам’ятати!