У тим Уругваю пташкове співают,
Уж ся наши хлопці дому поберают.

Дому поберают, пінязі не мают,
Уж они нароблят своїм жінкам жалю.

А боже-пребоже, уж тот мій муж іде,
А боже-пребоже, уж ня бити буде.

– А мужу мій драгий, за што би-с ня біял,
Шитко порахую, што-с мі напосилал.

Орачом, копачом пінязі-м давала,
Тебе з Уругваю каждий ден чекала.

А за тот остаток чижмички-м купила,
Жеби я ти, мужу, боса не ходила.