А там долов, а там долов при Дунаю
Пиют хлопці вино
В велькім жалю.

Єдни пиют, єдни пиют, наливают,
Други собі дівча
Намовляют.

Ніж си дівча, ніж си дівча намовили,
Других триста злотих
Промарніли.

А там долов, а там долов при Дунаю
Пиє хлопец вино
В велькім жалю.

Пиє, пиє, пиє, пиє в велькім жалю,
Же ма фраїречку
В чужім краю.

– Хто єй видів, хто єй видів, най мі повіст,
Най мене серденько
Най не болит.

– Я єй видів, я єй видів правим очком,
Як жала травичку
За поточком.

Жала, жала, жала, жала, зав’язала
Та й на миленького
Заволала:

– Милий, милий, милий, милий з тамтой страни,
Под же на мя двигай
Зайду трави!