Ой піду я, піду
У лісок дубовий,
Там я собі знайду
Орішок лісовий.

Покочу я єго
З гори на долину,
Може, ся покоти
В мою Галичину.

Він ся не покоти,
Бо гори високі.
Він ся не закоти,
Бо моря глибокі.

Кукає зозуля,
Кукає, кукає,
А моє серденько
Зо жалю пукає.

– Скажи мені правду,
Сива зозуленько,
Де ти ми закуєш
На друге літенько?

– Де мене лиш хочеш,
Я ти закуваю,
Я по цілім світі
Всі дороги знаю.