Коли я шя зберал
До той Гамерики,
Мала моя жена,
Мала жаль великий.

Мала она, мала,
Все ня одгваряла,
Не ходь, мужу, не ходь,
Бо далека драга.

Бо далека драга,
Кельчік превеликий,
Не ходь, мужу, не ходь,
До той Гамерики.

Як на штанціоні
Машина пискала,
Моя млада жена
Все ня одгваряла.

А як я сой сідал
До того вагона,
Моя млада жена
Сім раз мі замліла.

А я ї повідам,
Так ї одказую,
Же я жити хочу
В своїм родним краю.

А приду я, приду
З Гамерики дому
Ші раз увидіти
Свою землю родну.