Ми живемо отут на Землі
Край чумацького шляху.
На узбіччі, де пахне полин
І блакитний чебрець.
Де кропива глуха виростає
З космічного праху.
Де напил обертається
В місяця срібний вінець.

Ми живемо на Землі...
Ми живемо на Землі...

Наші чола високі,
Немов степові небосхили
І по цих небосхилах,
Що криють розгадку буття,
Час-шуліка летить
На твердих перетруджених крилах,
Час-шуліка летить
І немає йому вороття!

Ми живемо на Землі...
Ми живемо на Землі...

Наша мить - це краплина,
В якій відзеркалилась вічність.
Вічність - присмак природи,
Якому підвладні усі.
Край чумацького шляху
Жили і живем на узбіччі
В галактичному порозі
На галактичній росі.

Ми живемо на Землі...
Ми живемо на Землі...