Ти ішла по тернях і не знала,
Що в цей час у тебе на путі
Квіти під ногами проростали
Із моїх надій і почуттів.

Над тобою грозовіли хмари,
Дощ холодний у лице шмагав.
Як для тебе я про сонце марив!
Як тебе в думках оберігав!

З холоду прийшла ти до кімнати
І зігріти не могла долонь.
Як мені хотілось їм віддати
Власних рук і ніжність, і вогонь!

Роз'єднали нас далекі далі
На шляхах незнаних і крутих.
Як мені тепер через печалі
Вірний шлях до тебе віднайти?..