для зручності: "+1"

вст.
C#m B Gm
C#m B Gm

«Я починC#mаю бій, тут на передовій
і від очей роBдини міцно зачиняю біль!
Та залишаю тGmил! Тобі залишаю тил!
Щоб зміг відкрити очі тим, хто їх давно закрив!»

Я починаC#mю бій! Поки рими словом тер,
Не знаю хто тепер я: репер чи волонтер!
Нехай звикли до попси, та залишились повстанці,
І справжнє слово лізе в голови і йде повз танці!

Бери перC#mекладай, хіти перелатай,
Але кому бабло-повзи з небес, кому перо-літай!
Взяли вірші поетів і танцюєте на сцені,
Та тільки не охота до них стрибнути під землю!

Нехай під домоC#mм «мерси», та скажу, зрозумів щоб ти:
Коли на ногах «Bбєрци» не рятують більше «шльопки».
Продюсерські пGmроекти дають гроші, та не сенси!
І потрапляють в тренди, в хіт-паради, та не в серце!

Потапа «волонC#mтерка» у куплеті — то не зрада,
А його все шапіBто, що роками харкало радіо!
Не він у тому виGmнен, якщо тут не шаре панство,
А ви, — хто так любили скільки років шароварство!

«Я починC#mаю бій, тут на передовій
і від очей роBдини міцно зачиняю біль!
Та залишаю тGmил! Тобі залишаю тил!
Щоб зміг відкритиC#m очі тим, хто їх давно закрив!»

ЕC#mй, світло померкло на стику століть!
Де літо померло, та світ мій стоїть!
Кров літрами питиме ворог, що йде,
та плитами критиме тільки себе!

Йоу! Знову на біт слово бігтиме в ті
чисті голови, що не соромлять наш тил!
І що би не було, я буду бити як і бив!
Відкинувши усі «для чого» і усі «якби»!

C#mІ хай мистецтво і досі непотріб!
Я тим пишу, хто не ховається в шпроти!
Де в багатьох совість робить аборти —
В вас немов дві душі в тілі або три!

Ви зустрічаєте з гумором танки
своїми машинами з гуманітарки,
я гуманітарій, а тому не тайна,
що навіть цей трек для вас гуманітарний!

C#mВедеться бій!
Я від очей роBдини міцно зачиняю біль!
Та залишаю Gmтил! Тобі залишаю тил!
Щоб зміг відкрити очі тим, хто їх давно закрив!

Я починаC#mю бій, тут на передовій
і від очей родини міцно зачиняю біль!
Та залишаю тил! Тобі залишаю тил!
Щоб зміг відкрити очі тим, хто їх давно закрив!

C#mВзяв силу духа і жирний біток,
І залишився собою, там, де
BСука-війна мутує в АТО,
Слово і куля — єдиний тандем!
GmЗнову не влізу у корпоратив!
Вийду за рамки, як море Моне!
C#mЧув, що кричали мені «догори»,
Та не гору мали на увазі — мене!

C#mІ я горю! Хай загубив
пера свої із відірваних крил!
Так, я віддав себе, неначе Крим!
Та поверну себе, неначе Крим!

Лєпсами, сука, мене не вини!
Я посилав його ще до війни!
І наплювати, що ти не повірив!
Та муза моя не повія! Жюрі!

C#mЯ пам’ятаю: сказали три «так»!
Не талановитий Лоік, а везучий!
Та моя мрія, неначе літак, —
вона дуже велика, щоб у неї влучили!

Краще б сказали мені три «ні»!
Музика здохла, неначе в труні!
Що залишається? А залишається
грати її на одні струні!