Вступ: Em Bm

EmШкола, бійка, недопиті пляшки,
нас покликали на вулицю чужі старшаBmки

Оточили, чую мат, чую сміх,
а нас двоє, і нам пофіг на Emвсіх!

Серце стукає і ледь не втече,
та я відчуваю твоє братнє плеBmче,

і хоча доволі страшно посміхаюсь, і так,
як учив ти запальничку мій стискає куEmлак!

Як ми бились і стояли тоді,
я життя б своє довірив тоBmбі,

а ті суки тільки кодлом, за наказом когось,
зрозуміли це тоді, коли усе почаEmлось

Та не даром полірували турнік,
у крові, але веселі, молоді та дурBmні,

без вини, Боже, ти нас не вини,
ми стояли, а лежали воEmни!

Приспів:
Прикривай! Прикривай мене!
    Най удар цей мене миBmне!

Бо ти брат назавжди мені
    не по крові, а по війEmні!

Не по роду, а по душі,
    не як сонце, а як доBmщі,

відчував я твоє плече,
    з ним і в пеклі не так пеEmче!

Лютий, кулі, недопиті пляшки,
нас покликали в окопи чужі старшаBmки

Оточили, чую мат, чую сміх,
а нас двоє, і нам пофіг на Emвсіх!

Серце стукає і ледь не втече,
та я відчуваю твоє братнє плеBmче,

і хоча доволі страшно посміхаюсь, і так,
як учив ти рукоятку мій стискає куEmлак!

Як ми бились і стояли тоді,
так і зараз я життя своє довірив тоBmбі!

А ті суки тільки кодлом, за наказом когось,
зрозуміли це тоді, коли усе почаEmлось

Знову школа, брате, тільки життя
І душа моя й твоя на шматBmтя!

За своє, Боже, ти нас не вини,
будемо стояти, а лежати воEmни!

Приспів:
Прикривай! Прикривай мене!
    Най снаряд цей мене миBmне!

Бо ти брат назавжди мені
    не по крові, а по війEmні!

Не по роду, а по душі,
    не як сонце, а як доBmщі,

відчував я твоє плече,
    з ним і в пеклі не так пеEmче!

Прикривай! Прикривай мене!
    Най снаряд цей мене миBmне!

Бо ти брат назавжди мені
    не по крові, а по війEmні!

Не по роду, а по душі,
    не як сонце, а як доBmщі,

відчував я твоє плече,
    з ним і в пеклі не так пеEmче!