Маленькі чорно-білі плями
Сховались за прозорим тлом,
Там все, там все, що було з нами –
Минуле склеєне в альбом.
Сталеві пута рвуть почуття,
За склом вирує чуже життя,
Так легко побачити все в вікні,
Та знаєш, очі мої вже сліпі.

Я не бачу тебе,
Я не бачу нікого,
Я не чую слів
Чужих випадкових.
Не відчуваю сліз,
Що обпікають очі
Я зробила так,
Бо сама так хочу.

На сторінках щасливі лиця,
Вкарбовані в цупкий папір;
Часом буває щось насниться
З тих добрих, безтурботних днів.
А кажуть, треба іти вперто до мети,
Бажання здійснити, всього досягти,
Не хочу! нічого не треба мені,
Лишили б спогади тільки німі.