Там, де неба край, там, де сонця схід,
Де любові рай, де ми віч на віч,
Там, де цвіт весни - я вже не вернусь,
Залишу листи, стиха помолюсь.

Може десь у майбуття понесу я каяття,
Бо живе у серці біль, не поможе забуття...

Там, де був мій дім, звідки піду в даль,
Із казкових слів візьму лиш печаль.
Ти мені пробач, розійшлись шляхи
І розносять плач в небесах птахи,
В небесах птахи...

Може десь в твоєму сні я ще розкажу тобі,
Що не спить ні на мить почуття в моїй душі...

Ось і всі слова, ось вже час піти,
Ось вже й нас нема, тільки цвіт весни.

Може десь у майбуття понесу я каяття,
Бо живе у серці біль, не поможе забуття...
Може десь в твоєму сні я ще розкажу тобі,
Що не спить ні на мить почуття в моїй душі...