Мовчи. Хай місяця софіт
Освітить наші силуети.
Хай прочитає тиха ніч
Венери джазове лібрето.
Я хочу впитись до нестями
Солодким трунком твого тіла.
Дозволь, я допоможу зняти
Твої тендітні білі крила.

Відкинь усі перестороги,
Хай називають люди: "Нехрист".
Ти знаєш, як тебе кохаю,
Я буду ніжно тихо пестить
Твоє дитяче миле лоно,
Давай, зіллємося в екстазі
Первісної свободи танцю,
Навіки будь моя, кохана!
Лети зі мною у незнану
Раніш солодку казку.
Відчуй мене, кохай мене,
Я хочу твоєй ласки!

Святив світанок кришталем
Іще недоторкану,
Росою ніжно омивав,
Чистішу квітку Раю.
Вони не знали страху.
Сп'янілі від любові
На гнів Богам кохались.
Відчуй же поклик крові.
Лети зі мной над небо,
За тихі зорі ясні.
Там прокричиш шалено:
"Спинись, о, мить прекрасна!"