Ця лірика душі, а ти в тиші лиши мої вірші,
Любов'ю плачуть рани, гасять екрани,
Зарано ефіри цього роману, прошу невблаганно,
Кохана, я ніяк не відстану від твого стану.
Не забуду істину сну, на яву непросту
Ідею горіти - не згасати, руку відпускати,
За грати латати силуети падшої комети
Листати плакати радощів в сезон дощів
Без зайвих слів.
До серця твого не бачу більше я ходів,
Хоть наслідив - сам заслужив
Та моє его тепер збирає Лєго,
Це тільки ти мріяла літати,
Даючи тепло ніжно зігрівати,
Не по-дитячому, а по-дорослому кохати,
А по-дорослому кохати!..

Приспів:
Хвилинами радості відпусти |
Останні сни цієї весни!.. |
Нехай для тебе будуть квіти цвісти! |
Такої, як ти, мені не знайти!.. | (2)

Ці компліменти, радісні сентименти,
Початок літа, експерименти над почуттями,
Тепло, яке приводить до тями,
І твої дев'ятнадцять без прописки
У списку стисло увійшли у мої рими з Риму,
А я все лину в долину душі рядками на аркуші,
Сліди від туші на щоці, думки заблудші лиши ліриці,
Лиши фото на полиці, лиш дами блідолиці
На вулиці нераді моїй міміці,
Не хватка любові вуличному псові,
Адреналін моєї крові, прости за ритми попсові.
Душа повна вражень, кожен день ховає твою тінь,
Та, заміть, без сліз безкоштовний проїзд на цей круїз
У нас виходить вже не раз, моя леді, це все для вас!

Приспів. (2)