В ріднім селі на Україні сонечко сідає,
Край віконця на калині соловей співає!

Ой, не співай, соловейку, в лузі на калині,
Не завдавай серцю жалю молодій дівчині.

Як поїхав на чужину, то там і загинув,
Свою рідну Україну навіки покинув...

Сказав собі насипати високу могилу,
Сказав собі посадити червону калину.

Будуть пташки прилітати, цвіт з калини їсти,
Будуть йому молодому приносити їсти.

Всі ся пташки позлітали, цвіт з калини з'їли,
Вони йому молодому правди не повіли...