Слався, Величний Український Народе!
Духом незламний понад тисяча літ,
В полон полонений, голодом морений,
Біль твій окроплений кров'ю й слізьми.

Правду шукаєш, Бога питаєш,
Де віднайти справедливість оту,
Щоб українець, світами розкиданий,
Хотів повернутись на землю свою.

Землю, що Богом дана йому істинно,
Пращурі в ній у могилах лежать,
Суду чекатимуть, Бога благатимуть
За Україну! За рідний край!

Слався Могутній Український Народе!
Землі твої від Кавказу до Карпат,
Ти справедливий, воістину мудрий,
Волю виборюєш і загартований як сталь.

Символ жінки - берегиня роду,
А муж її - вільний козак,
В єдності діти зростають з любов'ю,
Вчать рідну мову, християнський обряд.

До церкви ходитимуть, Бога проситимуть
За мир і спокій матінки Землі!
Молімось усі й вклонімося Господу,
Щоб не залишив нас у біді.

Молімось усі й вклонімося Господу,
За благодать української землі.
Отче наш, що єси на небесах,
Нехай святиться Ім'я Твоє,
Нехай прийде царство Твоє,
Нехай буде воля Твоя,
Як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні,
І прости нам провини наші,
Як і ми прощаємо винуватцям нашим,
І не введи нас у спокусу,
Але визволи нас від лукавого.