Я в пшеничнім полі заблудилась,
Де червоних маків ясен цвіт,
Ти пройшов, я вслід тобі дивилась,
Те тепло в душі вже стільки літ...

Приспів:
Червоні маки, то вогні любові,
В морі буйно пишних зелен трав,
То твої уста, пянкі, медові, |
І слова солодкі, що шептав. | (2)

На вузькій стежині ми зустрілись,
День над нами тихо догорав,
І серця, як маки, загорілись,
Вогник той в очах твоїх заграв.
Нас червоні маки повінчали,
І віночком в долю заплелись,
Маки гріли нас, і не згасали,
Все життя, як в юності колись!

Приспів.