За моїм дитинством гойдалка сумує
В бабиному літі сива і хитка...
Там щей досі в парі сміх і плач ночує,
Сторожко тепліє батькова рука,
Сторожко тепліє батькова рука...

Приспів:
Відгойдались весни, а з літами - діти,
Спогади вмостились жовті, як листки.
У саду пустує безборонно вітер,
Боязко під ноги дріботять грушки.
У саду пустує безборонно вітер,
Боязко під ноги дріботять грушки.

Дотиком скрипучим розтривожить душу
І питально гляне витертим сучком.
Я сюди на сповідь повертатись мушу
Стежкою, де квіти поміж полином,
Стежкою, де квіти поміж полином...

Приспів.