З відкритої печі ще жевріє жар...
На вишитий хмелем рушник
Поставила мати кутю і узвар, -
Грушевий узвар запашний.

Приспів:
Невже на Свят-вечір ізнов не прийде
Єдиний улюблений син?.. -
І тулить сорочечку знов до грудей,
Яку він маленьким носив.

Вслухається мати, не їсть і не спить,
У плач заметілі тужний:
Чи клямка де брязне, чи сніг не рипить,
Чи син не іде з чужини...

Приспів.

Одставила в мисці для сина куті,
А серце штовхнуло - іди.
Пішла виглядати, стоїть на путі,
А сніг замітає сліди...

Приспів.