Говорила мама, сину підказувала,
Вже йому п’ятдесят, а вона все наказувала:
Ордени та медалі до того чіпляються,
Хто торбину дає і з поклоном звертається...
Ордени та медалі до того чіпляються,
Хто спочатку дає, а тоді вже звертається...

Ну а ті прапороносці ходять з торбою у гості
До столичної тьоті – Фортуни Борисівни,
Лізуть, лізуть прапороносці, знають до кого ходити в гості:
До всесильної тьоті – Фортуни Борисівни!

Тьотя сидить в кабінеті голодная,
Роззявила рота сумочка модная...
Коли вже приїдуть прошаки із провінції:
За блямбу в бумазі – торба з гостинцями,
Коли вже приїдуть прошаки із провінції:
Щоб за печатку – торба з гостинцями...

Ну, а ті прапороносці ходять з торбою у гості
До столичної тьоті – Фортуни Борисівни,
Лізуть, лізуть прапороносці, знають до кого ходити в гості:
До всесильної тьоті – Фортуни Борисівни!

Тьотя не хоче сидіти на пенсії:
Навіки здорова до торби потенція!
Як зморяться руки мастити печаткою,
Научить дочку: династія сладкая (а не солодкая).
Як зморяться руки мастити печаткою,
Посадить дочку династія гадкая...

Ну а ті прапороносці ходять з торбою у гості
До столичної тьоті – Фортуни Борисівни,
Лізуть, лізуть прапороносці, знають до кого ходити в гості:
До всесильної тьоті – Фортуни Борисівни!