Ой ходила матушка полем, ой та мостом калиновим...
Бачила нечистого: Іди-іди, нечистий, за синєє море!

Синєє, синєє, синєє море, матушці, матушці допоможи!

Іди, іди, нечистий, за море! Забирай своїх сіроманців!
Дам тобі печеную вартуту, тільки геть, нечистий, утікай!

Іди, іди, нечистий, за море! Забирай своїх сіроманців!
Дам тобі солодкую плачинду, тільки геть, нечистий, утікай!

Матушка зустріла сіроманців, що всесильні із Хреста сміялись.
Смішно козі, що хвіст у грязі – мають силу, та не мають душі...