Минає ніч. Зірки на небі горять.
Зоря зійшла. Закоханих ніч пройшла.
І лебідь крила свої підняв, і щастя своє він поніс,
І дощ блакитну траву залляв – він ріс на очах, все ріс!

І день пройшов, і сонце заходить вже.
Тебе знайшов, а ти вже від мене йдеш.
Йдеш, не вертаючись вже назад, не можна тебе зупинить.
І лебідь не жде вже долю свою – далеко вже він летить!

Я жду тебе, я жду, що повернешся ти.
Весна несе до літа прекрасні мости.
І лебідь швидко назад летить – не хоче щастя згубить...
А я все кричу, гукаю у вись: вернись, до мене вернись!