Не шкода того метелика мені, що згорів у цікавості вогні,
Не шкода того котика мені, що хотів машину зупинить,
Тільки жаль минулеє моє, що останню пісню співає...

Не шкода того політика мені, що лежить у золотій труні,
Не шкода того чортика мені, що стрибає вище голови,
Тільки жаль минулеє моє, що останню пісню співає...

На героя немає моїх сліз, що попереду батька в пекло ліз,
Тільки жаль минулеє моє, що останню пісню співає...

Qui que suum – кожному своє...