Баба їхала на возі –
Поверталась від куми,
Раптом небом полетіли
Здоровенні бугаї.
Полетіли над садками,
Над ставком, що край села,
Сумну пісню заспівали
Про своє життя.

З переляку всі собаки
Околіли у селі,
Баба гепнулася з возу
Головою до землі.
А вони собі летіли,
Здоровенні бугаї,
Сумно-сумно так співали,
Мабуть, від душі.

Вечоріє. Сонце сіло,
Відлітають бугаї,
Баба ляснула в долоні,
Відірвалась від землі.
Над селом лунає пісня,
Пісня радісна така –
То співає з бугаями
Баба про життя.